ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК НЕОБХІДНА, АЛЕ НЕДОСТАТНЯ УМОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Пропоноване дослідження присвячене аналізу співвідношення фінансової стабільності та економічної безпеки з метою визначення меж їх застосування та ролі в оцінюванні стійкості економічних систем. Фінансова стабільність не може розглядатися як самодостатній показник або універсальний замінник економічної безпеки, незважаючи на їх тісний взаємозв’язок у сучасних аналітичних і політичних практиках. Ототожнення цих категорій є результатом методологічного спрощення, яке звужує розуміння економічної безпеки до меж фінансового сектору та призводить до викривлених управлінських рішень, особливо в умовах структурних трансформацій і системної невизначеності. Фінансова стабільність у статті інтерпретується як функціональна характеристика фінансової системи, що відображає її здатність забезпечувати безперервність фінансового посередництва, підтримувати ліквідність і стримувати системні фінансові ризики. Натомість економічна безпека розглядається як ширша соціально-економічна категорія, яка охоплює здатність економіки зберігати виробничий потенціал, інституційну спроможність, соціальну стійкість і адаптивність до довгострокових внутрішніх та зовнішніх загроз. Ключовим аргументом дослідження є положення про асиметричний характер взаємозв’язку між фінансовою стабільністю та економічною безпекою. Фінансова стабільність виступає необхідною умовою економічної безпеки, оскільки її порушення здатне швидко трансформуватися у загальноекономічну кризу. Водночас її збереження не гарантує економічної безпеки, оскільки остання може деградувати внаслідок структурної деіндустріалізації, інституційного ослаблення, соціальної поляризації або впливу нефінансових і гібридних загроз навіть за відсутності фінансової дестабілізації. Таким чином, що орієнтація виключно на фінансові індикатори створює ілюзію безпеки та ускладнює своєчасне виявлення системних уразливостей, які формуються поза фінансовим сектором. За таких умов фінансова стабільність може виконувати маскувальну функцію, приховуючи глибші процеси ерозії економічної безпеки. Це особливо характерно для економік, що перебувають у стані структурних зрушень або під впливом зовнішнього економічного тиску.