Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство

ІНТЕГРАЦІЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ СУПРОВІД ІНВЕСТИЦІЙНИХ БІЗНЕС-ПРОЕКТІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Г.Ф. Азаренков — 2026-03-09

Метою статті є обґрунтування концептуальних засад інтеграції фінансового аналізу в обліково-аналітичний супровід інвестиційних бізнес-проєктів в умовах цифрової трансформації. Методичною основою дослідження слугували системний і процесний підходи, методи фінансового аналізу, порівняння та узагальнення, а також інструментарій прогнозної й сценарної аналітики. У результаті встановлено, що цифровізація зумовлює трансформацію обліково-аналітичного супроводу від дискретної ретроспективної оцінки до безперервного управління інвестиційною вартістю на основі інтегрованих інформаційних систем. Доведено доцільність поєднання фінансових і нефінансових показників, використання предиктивних моделей та інтелектуальних аналітичних інструментів протягом життєвого циклу інвестиційних проєктів. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для підвищення обґрунтованості управлінських рішень, удосконалення систем управлінського обліку та аналітичної підтримки інвестиційної діяльності підприємств.

КРУЇЗНИЙ ЛАЙНЕР ЯК «ПЛАВУЧИЙ ГОТЕЛЬ»: ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

І.О. Бориславський — 2026-03-09

У статті обґрунтовано концепцію круїзного лайнера як «плавучого готелю» на основі міждисциплінарного аналізу його інфраструктурних, сервісних, організаційних та технічних характеристик. Порівняння з класичними наземними готелями виявляє як структурні подібності, так і унікальні відмінності круїзного формату, зокрема повну автономність, мобільність, високий рівень персоналізації обслуговування та відповідність міжнародним стандартам. Розглянуто відмінності роботи готельного персоналу, безпеки, автоматизації та якості сервісу. Запропоновано трактувати круїзний лайнер як самодостатній готельний комплекс нового покоління в умовах мобільного середовища. Доведено доцільність використання терміну «плавучий готель» стосовно сучасних круїзних лайнерів як комплексних об’єктів туристичної інфраструктури з високим рівнем сервісу та автономності.

ГРОМАДИ АГЛОМЕРАЦІЙ ЯК СУБ’ЄКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ: ІНСТИТУЦІЙНІ ОБМЕЖЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ

В.В. Борщевський — 2026-03-09

Розглянуто аспекти участі територіальних громад, що входять до агломерацій, у процесах європейської інтеграції України. Обґрунтовано актуальність дослідження локального виміру євроінтеграційних трансформацій в умовах просторової диференціації розвитку територій та зростання ролі агломерацій як центрів економічної, управлінської та інфраструктурної концентрації. Проаналізовано специфіку функціонування громад в інституційному середовищі, що характеризується асиметріями між центром і периферією, фрагментарністю міжмуніципальної координації та обмеженістю правового регулювання процесів агломерування. Ідентифіковано чинники, які визначають можливості та обмеження залучення громад агломерацій до європейських програм, фінансування і транснаціональних партнерств. Окреслено проблеми соціального капіталу, кадрового забезпечення та довіри як ключові бар’єри локальної імплементації євроінтеграційних підходів.

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК, ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ТА АУДИТ У МАЛОМУ БІЗНЕСІ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАДЛЯ АДАПТАЦІЇ ДО СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

К.В. Гнедіна — 2026-03-09

У статті розглянуто організаційні аспекти обліку, внутрішнього контролю та аудиту в малому бізнесі в умовах сучасних економічних викликів. Встановлено, що традиційні обліково-контрольні підходи не забезпечують повною мірою інформаційні потреби управління малими підприємствами через обмеженість ресурсів, спрощені організаційні структури та зростання ризиків діяльності. Визначено напрями вдосконалення системи обліку та внутрішнього контролю шляхом їх адаптації до специфіки малого бізнесу. Зокрема, обґрунтовано комплексний підхід до формування системи обліку та внутрішнього контролю на малих підприємствах, що поєднує інтеграцію бухгалтерського обліку з управлінськими та контрольними функціями, ризик-орієнтовану методологію побудови контрольних процедур і використання доступних цифрових рішень як інструментів контролю. Запропонований підхід створює передумови для підвищення якості аудиту фінансової звітності малих підприємств за рахунок підвищення надійності облікової інформації та зниження аудиторського ризику.

ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОДИ

Н.М. Грущинська — 2026-03-09

У статті досліджено роль індустріальних парків як ефективного інструменту розвитку національної економіки України у воєнний та повоєнний періоди. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до функціонування індустріальних парків, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід їх використання для стабілізації економіки, збереження виробничого потенціалу, розвитку інновацій, науково-технологічної інфраструктури та стимулювання внутрішніх інвестицій. Розглянуто функції індустріальних парків у воєнний період, зокрема релокацію підприємств та підтримку критичних секторів, а також їх роль у повоєнній відбудові економіки, модернізації промисловості, інтеграції з університетами та науковими центрами. Визначено основні напрями підвищення ефективності функціонування парків для формування умов сталого економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності регіонів та сприяння довгостроковому відновленню національної економіки.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Л.В. Гуцаленко — 2026-03-09

У статті порушується проблема забезпечення якості аудиту фінансової звітності в умовах трансформації аудиторської діяльності та активного впровадження цифрових технологій. Увагу зосереджено на концептуальному осмисленні якості аудиту як багатовимірної категорії, що формується під впливом професійного судження аудитора. Розглядається місце аудиту фінансової звітності в системі корпоративного управління та його роль у зменшенні інформаційної асиметрії між суб’єктами господарювання та зацікавленими сторонами. Висвітлено питання сутності управління якістю, значення внутрішніх стандартів та процедур контролю якості. Значну увагу приділено цифровізації аудиторських процедур та її потенційному впливу на якість аудиту фінансової звітності. Розкриваються питання використання цифрових інструментів, автоматизованих процедур і аналітики даних у процесі аудиту. Акцентується увага на перевагах та обмеженнях цифрових технологій із якістю даних та технологічною залежністю.

СЦЕНАРНО-ІНДИКАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

А.М. Іванов — 2026-03-09

У статті обґрунтовано застосування сценарно-індикативного підходу до визначення перспектив морського та річкового туризму України в умовах невизначеності. Метою є розроблення методики порівняльного оцінювання їх розвитку на основі інтеграції сценарного моделювання та системи індикаторів результативності. Використано сценарний аналіз, індикативне оцінювання, нормування показників, експертне зважування та інтегральне індексне моделювання. Запропоновано індикатори п’яти блоків: безпекового, інфраструктурного, ринкового, економіко-інвестиційного та управлінсько-цифрового. Розроблено алгоритм розрахунку інтегрального показника перспективності для базового, оптимістичного й ризикового сценаріїв. Доведено, що річковий туризм є більш стійким у базовому та ризиковому сценаріях, тоді як морський має вищий потенціал масштабування за сприятливих умов. Практичне значення полягає у використанні підходу для обґрунтування управлінських пріоритетів розвитку водного туризму.

АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БАЛАНСУ ЗАОЩАДЖЕНЬ ТА ІНВЕСТИЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Є.І. Іванов — 2026-03-09

Розглянуто проблеми формування дефіциту зовнішньої торгівлі України крізь призму основних макроекономічних тотожностей, які пов’язують стан рахунку поточних операцій з розривом між національними заощадженнями й інвестиціями. Проаналізовано довгострокові тенденції заощаджень, валового нагромадження основного капіталу та рахунку поточних операцій в Україні. Оцінено вплив розриву між національними заощадженнями та інвестиціями, а також чистих факторних і вторинних доходів на динаміку балансу зовнішньої торгівлі України товарами та послугами. Окреслено перспективи розвитку зовнішнього сектора економіки за наявних умов накопичення заощаджень та їх трансформації в інвестиції. Проаналізовано феномен подвійного дефіциту як механізму опосередкованого впливу бюджетного дефіциту на стан поточного рахунку.

СТРУКТУРНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ВНАСЛІДОК BREXIT: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

М.М. Король — 2026-03-09

У статті досліджується структурна трансформація економіки Великої Британії внаслідок Brexit на основі компаративного аналізу періодів до та після виходу з ЄС. Розглянуто ключові економічні передумови Brexit, зокрема критику фінансових внесків до бюджету ЄС та протекціоністської політики союзу. Ідентифіковано основні канали впливу на національну економіку: зростання невизначеності, зниження довіри інвесторів, підвищення вартості фінансування та трансформацію торговельних потоків. Виокремлено секторальні й регіональні диспропорції у адаптації до нових умов. Визначено кардинальні зміни міграційних моделей з переорієнтацією на громадян країн поза ЄС. Зазначено істотне зменшення торгівлі з ЄС на тлі формування партнерств з США. Розглянуто трансформацію законодавчої бази через збереження законів ЄС у національному праві. Зроблено висновок про обмеження довгострокового потенціалу зростання через втрату доступу до єдиного ринку та структурні деформації у продуктивності й інвестиційній привабливості.

ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ НІМЕЧЧИНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

І.В. Лапа — 2026-03-09

Стаття присвячена ґрунтовному та багатовимірному аналізу трансформаційних процесів, що відбуваються у банківській системі Німеччини під впливом сучасних макроекономічних, геополітичних та інституційних викликів. У роботі розглянуто, як поєднання інфляційного тиску, змін монетарної політики Європейського центрального банку, енергетичної кризи, спричиненої зовнішніми шоками, а також зростання геополітичної невизначеності формує нові умови функціонування фінансових установ та змушує їх переглядати традиційні бізнес-моделі й підходи до управління ризиками. Особливу увагу зосереджено на трансформації регуляторного середовища в умовах поглиблення європейської фінансової інтеграції, зокрема в контексті розвитку Банківського союзу та гармонізації наглядових і пруденційних вимог. Проаналізовано посилення ролі наднаціональних інституцій, зростання значення цифрової операційної стійкості, впровадження єдиних стандартів управління інформаційно-комунікаційними технологіями та кіберризиками, а також вплив нових регламентів ЄС на організаційну та технологічну адаптацію банків, що посилює вимоги до внутрішніх систем контролю та звітності. У статті окреслено взаємозв’язок між енергетичною кризою, структурними зрушеннями у світовій торгівлі та змінами в кредитній і інвестиційній поведінці банків, а також приділено увагу інтеграції екологічних, соціальних та управлінських (ESG) чинників у банківську діяльність. Підкреслено роль інноваційних фінансових технологій у посиленні конкурентних позицій банків. Наголошено на важливості стратегічного планування в умовах підвищеної невизначеності. За результатами дослідження визначено ключові стратегічні напрями підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності банківської системи Німеччини і зроблено висновок, що її успішна оптимізація можлива лише за умови скоординованої взаємодії державних інституцій, регуляторів та фінансових організацій і здатності банківського сектору своєчасно адаптуватися до довгострокових структурних змін у європейському фінансовому середовищі. У дослідженні також акцентовано увагу на внутрішніх обмеженнях німецької моделі банкінгу, що проявляються у різній спроможності окремих груп банків забезпечувати технологічне оновлення та якісне управління ризиками. Показано, що інституційна розгалуженість, попри її переваги, формує нерівномірність у рівні цифрових ресурсів, управлінських компетенцій і кадрового потенціалу. Визначено важливість модернізації управління активами й пасивами в умовах зростання процентного ризику та переоцінки довгострокових інструментів. Наголошено, що підвищення стійкості потребує не лише інвестицій у технології, а й посилення координації та обміну даними між установами. Практична цінність роботи полягає у формуванні комплексного бачення заходів, здатних підтримати адаптацію банківської системи до довгострокових змін без втрати її функціональної різноманітності. Запропоновано орієнтацію на поєднання міжінституційної співпраці та вибіркової оптимізації організаційної структури для підвищення ефективності й зменшення витрат на виконання регуляторних вимог. Підкреслено, що довгострокова результативність реформ залежить від синхронізації регуляторних, технологічних і кадрових рішень, а також від готовності банків до стратегічного переосмислення моделей розвитку.

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ ІЗРАЇЛЮ ЯК ПРИКЛАД ФОРМУВАННЯ «КРАЇНИ СТАРТАПІВ» ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЛЯ УКРАЇНИ

І.В. Литвин — 2026-03-09

Стаття аналізує еволюцію інноваційної екосистеми Ізраїлю та стратегічні перспективи співпраці з Україною. Розглянуто становлення ізраїльського високотехнологічного сектора з 1960-х років, роль державних ініціатив (зокрема Yozma) та вплив військово-технологічного комплексу на формування моделі «Startup Nation». Проаналізовано динаміку венчурних інвестицій у кібербезпеку, FinTech, HealthTech та AgriTech. Обґрунтовано інтеграцію ізраїльського досвіду управління інноваціями з українським інженерним потенціалом. Визначено пріоритетні напрями співпраці двох країн у секторах Defense Tech та Deep Tech. Сформовані рекомендації щодо розбудови національної екосистеми стартапів у період повоєнного відновлення України на основі вивченого досвіду Ізраїлю.

ДІЯЛЬНІСТЬ АГРОПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Г.В. Миськів — 2026-03-09

Стаття розглядає проблему глобальної продовольчої безпеки в контексті ролі українських агропідприємств, які традиційно забезпечують значний експорт зернових та олійних культур, але зазнали суттєвих втрат через війну. Метою дослідження є визначення внеску агросектору України у глобальну продовольчу систему упродовж 2021–2025 рр., оцінка емпіричних наслідків війни та формулювання рекомендацій. Результати аналізу демонструють, що попри скорочення експорту в 2022 р. та значні пошкодження і збитки, сектор відновився до майже довоєнних рівнів, утримуючи провідні позиції на світовому ринку продовольства. У висновках підкреслюється стійкість українських агропідприємств як критичного чинника стабілізації глобальних продовольчих систем, що вимагає інвестицій у відновлення та посиленої міжнародної й державної підтримки для подолання логістичних ризиків.

ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК НЕОБХІДНА, АЛЕ НЕДОСТАТНЯ УМОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Є.В. Михайлова — 2026-03-09

Пропоноване дослідження присвячене аналізу співвідношення фінансової стабільності та економічної безпеки з метою визначення меж їх застосування та ролі в оцінюванні стійкості економічних систем. Фінансова стабільність не може розглядатися як самодостатній показник або універсальний замінник економічної безпеки, незважаючи на їх тісний взаємозв’язок у сучасних аналітичних і політичних практиках. Ототожнення цих категорій є результатом методологічного спрощення, яке звужує розуміння економічної безпеки до меж фінансового сектору та призводить до викривлених управлінських рішень, особливо в умовах структурних трансформацій і системної невизначеності. Фінансова стабільність у статті інтерпретується як функціональна характеристика фінансової системи, що відображає її здатність забезпечувати безперервність фінансового посередництва, підтримувати ліквідність і стримувати системні фінансові ризики. Натомість економічна безпека розглядається як ширша соціально-економічна категорія, яка охоплює здатність економіки зберігати виробничий потенціал, інституційну спроможність, соціальну стійкість і адаптивність до довгострокових внутрішніх та зовнішніх загроз. Ключовим аргументом дослідження є положення про асиметричний характер взаємозв’язку між фінансовою стабільністю та економічною безпекою. Фінансова стабільність виступає необхідною умовою економічної безпеки, оскільки її порушення здатне швидко трансформуватися у загальноекономічну кризу. Водночас її збереження не гарантує економічної безпеки, оскільки остання може деградувати внаслідок структурної деіндустріалізації, інституційного ослаблення, соціальної поляризації або впливу нефінансових і гібридних загроз навіть за відсутності фінансової дестабілізації. Таким чином, що орієнтація виключно на фінансові індикатори створює ілюзію безпеки та ускладнює своєчасне виявлення системних уразливостей, які формуються поза фінансовим сектором. За таких умов фінансова стабільність може виконувати маскувальну функцію, приховуючи глибші процеси ерозії економічної безпеки. Це особливо характерно для економік, що перебувають у стані структурних зрушень або під впливом зовнішнього економічного тиску.

ГЕОПОЛІТИЧНІ ДОМІНАНТИ ТА СТРУКТУРНА ПОЛЯРИЗАЦІЯ СВІТОВОГО РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ШОКІВ

З.З. Остіан — 2026-03-09

У статті досліджено механізми трансформації світового ринку туристичних послуг під впливом геополітичних домінант та інституційних шоків. Обґрунтовано природу структурної поляризації галузі, що проявляється у поглибленні розриву між Глобальною Північчю та Півднем. Особливу увагу приділено аналізу перерозподілу туристичних потоків та інвестицій в умовах пандемії та воєнних конфліктів, зокрема агресії РФ проти України. Визначено роль цифровізації, використання штучного інтелекту та Big Data як стратегічних інструментів адаптації бізнесу до зовнішньої нестабільності. Сформовано рекомендації щодо підвищення операційної стійкості дестинацій через інституалізацію ESG-критеріїв та інтеграцію систем геополітичного ризик-менеджменту для подолання наслідків надмірного туризму.

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ, СУБСИДІЙ ТА НОРМ «ЗЕЛЕНОГО» ВИРОБНИЦТВА НА СВІТОВИЙ РИНОК СТАЛІ

М.М. Рішко — 2026-03-09

У статті розглянуто сучасний стан світового ринку сталі, зокрема тенденцію щодо змін у об’ємах виробництва, попиті, експорті та окремих факторів що є причиною цих змін. Особливу увагу звернено на ключові елементи, які мають характерно високий рівень впливу на формування світового попиту та пропозиції щодо сталі та похідних продуктів. Проаналізовано державне субсидування у теоретичному та практичному вимірах, зокрема на прикладі Китаю. Проведено дослідження особливостей впливу норм з декарбонізації та «озеленення» виробництва сталі на прикладі Європейського Союзу та проаналізовано економічну можливість та переваги введення «зеленого» виробництва сталі. Досліджено актуальні зміни у державному та регіональному регулюванні торгівлі сталлю на прикладі квотування імпорту до ЄС та впровадження тарифів на надлишковий імпорт. Дано загальну оцінку впливу згаданих факторів та потенційного підтексту їх застосування на світовий ринок сталі. Увагу акцентовано на важливості виконання угод з декарбонізації та потенційних масштабів наслідків розширення існуючих обмежень та субсидування галузі як для окремих країн, так і для світової економіки.

ФІНАНСОВИЙ ВИМІР ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ОЦІНКА ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

Б.В. Угрин — 2026-03-09

Дослідження розкриває питання фінансового виміру глобальної економічної інтеграції в умовах глобальних змін та фрагментарності інституційного середовища. Аргументовано, що глобальна економічна інтеграція є багаторівневою та відкритою системою, тому є нестійкою до визначених викликів і загроз. Обґрунтовано роль фінансових чинників в інтеграційних процесах. Запропоновано структурні елементи фінансового виміру глобальної економічної інтеграції. Здійснено розподіл країн за рівнем фінансової відкритості та підтверджено значні асиметрії. Проаналізовано інституційні та економічні умови глобальної інтеграції країн на основі запропонованих показників. Побудовано кореляційну матрицю та виявлено лінійні зв’язки між ними. Визначено чотири квартилі країн та обґрунтовано їх розподіл. Підтверджено неоднорідність інституційних та економічних умов глобальної економічної інтеграції.

ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ З МЕТОЮ ЇХ АДАПТАЦІЇ ДО СУЧАСНИХ УМОВ ВЕДЕННЯ АГРОБІЗНЕСУ

Т.В. Устік — 2026-03-09

В статті здійснено теоретичне обґрунтування та розроблено практичні рекомендації щодо формування маркетингового механізму управління стратегічними змінами аграрних підприємств. Обґрунтовано, що маркетинг має виступати не лише інструментом збуту, а інтегрованим елементом стратегічного управління, який забезпечує узгодження виробничих можливостей підприємства з вимогами ринку та сприяє підвищенню його адаптивності до змін зовнішнього середовища. Узагальнення наукових підходів до управління змінами дозволило уточнити сутність маркетингового механізму управління стратегічними змінами. Розроблено практичні напрями реалізації стратегічних змін, які передбачають диверсифікацію каналів збуту, удосконалення цінової політики, посилення маркетингових комунікацій, інтеграцію маркетингу в систему управління та адаптацію організаційної структури підприємства до ринкових умов.

ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ МІГРАНТІВ У КРАЇНАХ ЄС: АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНИХ ДАНИХ

Д.І. Цимбалюк — 2026-03-09

У статті досліджено особливості інтеграції українських мігрантів у ринок праці країн Європейського Союзу на основі аналізу емпіричних даних опитування 256 респондентів. Розкрито соціально-демографічні характеристики мігрантів, їхній правовий статус, рівень економічної самостійності та умови проживання в приймаючих країнах. Виявлено ключові бар’єри працевлаштування, серед яких мовна непідготовленість, обмежена кількість вакансій, дискримінаційні практики та труднощі з підтвердженням кваліфікацій. Встановлено, що попри високий освітній рівень значної частини українців, їхня інтеграція в ринок праці є неоднорідною та часто супроводжується економічною вразливістю. Проаналізовано форми підтримки мігрантів та адаптаційні стратегії, зокрема участь у мовних і професійних курсах. Отримані результати дозволяють окреслити напрями удосконалення інтеграційної політики країн ЄС з метою підвищення ефективності залучення українських мігрантів до економічної діяльності та повнішої реалізації їхнього людського капіталу.