ДЕНСИТОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЛЬВЕОЛЯРНИХ ВІДРОСТКІВ ЩЕЛЕП У ПАЦІЄНТІВ З ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ ЗА ДАНИМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ

Анотація

Вступ. Важливим методом діагностики генералізованого пародонтиту залишається рентгенологічне дослідження, зокрема комп’ютерна томографія, яка дозволяє визначати не лише геометричні параметри кісткової тканини, а й її мінеральну щільність, що може бути корисним показником для визначення перебігу захворювання. Мета дослідження. Вивчити денситометричні характеристики альвеолярних відростків щелеп шляхом аналізу даних комп’ютерної томографії пацієнтів різної статі з генералізованим пародонтитом. Матеріали та методи. Було проаналізовано 95 результатів конусно-променевої комп’ютерної томографії (КПКТ) пацієнтів віком від 35 до 75 років з діагностованим генералізованим пародонтитом різних стадій або з інтактними тканинами пародонта. За допомогою програмного забезпечення на кожній КПКТ досліджено мінеральну щільність кісткової тканини в одиницях Гаунсфілда (HU) у шести ділянках, а саме між центральними різцями верхньої та нижньої щелепи, між першим і другим молярами верхньої та нижньої щелеп з лівого і правого боків. З використанням статистичного аналізу визначено відмінності середніх показників денситометрії між пацієнтами різної статі, а також між особами з ГП і зі здоровими тканинами пародонта. Результати дослідження. Середні значення денситометричних показників у чоловіків з ГП коливалися від 1345,6±143,7 HU між центральними різцями нижньої щелепи до 459,4±45,9 HU між молярами верхньої щелепи. Серед чоловіків з інтактним пародонтом середні показники в аналогічних ділянках становили від 1421,4±144,7 HU до 567,4±54,2 HU. У жінок з ГП ці ж значення були нижчими, їх фіксували в діапазоні від 1101,2±134,2 HU до 267,9±37,8 HU, а у пацієнток без ГП – від 1211,1±122,1 HU до 396,4±45,2 HU. Висновки. Пацієнти чоловічої статі мали достовірно (p<0,05) вищі середні показники денситометрії, ніж жінки. З прогресуванням генералізованого пародонтиту мінеральна щільність кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп достовірно (p<0,05) знижується. Визначення денситометричних показників у пацієнтів із пародонтитом може стати корисним маркером для діагностики та прогнозування перебігу захворювання.