ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Анотація

Вступ. Кількість та масштаби надзвичайних ситуацій у світі постійно зростають. Стихійні лиха та збройні конфлікти сприяють виникненню спалахів інфекційних захворювань серед населення. Для розробки та впровадження ефективних профілактичних і протиепідемічних заходів важливо враховувати епідеміологічні особливості інфекційних захворювань в умовах надзвичайних ситуацій. Мета дослідження. Проаналізувати епідеміологічні особливості інфекційних захворювань, що виникають в умовах надзвичайних ситуацій, визначити основні профілактичні та протиепідемічні заходи щодо їх контролю. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів досліджень і методичних напрацювань, опублікованих у зарубіжних наукових джерелах за останні десять років за тематикою епідеміології інфекційних захворювань під час надзвичайних ситуацій. Результати досліджень та їх обговорення. На сьогодні у світі спостерігається тенденція до зростання кількості та масштабності надзвичайних ситуацій, зокрема стихійних лих та військових конфліктів. Взаємодія різноманітних факторів, які супроводжують надзвичайні події, викликає спалахи інфекційних захворювань. Основними факторами ризику, що сприяють зростанню інфекційної захворюваності в умовах надзвичайних ситуацій є переміщення населення, незадовільні санітарно-гігієнічні умови, обмежений доступ до медичної допомоги, низький рівень вакцинації, проблеми з водопостачанням та харчуванням, низький соціально-економічний рівень населення. Найбільш поширеними інфекційними захворюваннями внаслідок надзвичайних ситуацій є кишкові, респіраторні, шкірні, трансмісивні, а також вакцинокеровані інфекції. Результати досліджень демонструють, що ефективне впровадження заходів з управління надзвичайними ситуаціями зменшує наслідки, пов’язані з інфекційними захворюваннями. Основним у будь-якій надзвичайній ситуації є правильна організація реагування, яке має бути своєчасним, ефективним та стійким. Висновки. Надзвичайні ситуації сприяють виникненню та поширенню інфекційних захворювань. Ефективна профілактика потребує комплексного підходу, що передбачає використання санітарно-гігієнічних заходів, вакцинації та епідеміологічного нагляду. Підвищення готовності системи охорони здоров’я до невідкладного та ефективного реагування є важливим завданням держав.